ЛИСТОПАДУ ВІНЧАЛЬНИЙ ВІНОЧОК
Золота осінь запалила свічі святкові,
сонечко, озолотило багрянцем зеленгай...
і ми випадково ,зустрілись біля тополі-
два голуби , запросив у гості -блаженний рай.
Листопад, Листопад, Листопад,
відкривав сторінку календаря,
закоханих манив в осінній сад,
щоб у любові з'єднати серця.
іЗ першого погляду закохався у тебе
у русяве волосся і смарагдові очі,
ти явилась ,сонечком і пройшла біля мене,
і осяяла ясним світлом на моїм кроці.
Від погляду, зарумянилось личко у тебе,
опустила, повіки свої очі додолу...
явилась, як Богиня із блакитного неба...
і від чарівної краси відібрало мову.
Я довго, довго ,довго ... дивився тобі услід,
думав про тебе днями, безсонними ночами,
і Листопад, обривав золоте листя із віт...
і встеляв, троянди... рушник щастя по- між нами.
Листопад, сплітав вінчальний віночок з листя,
і , увінчав розкішні пишні коси твої...
явір ,грав на скрипці і дзвеніла ніжна пісня,
під снігопадом, у вальсі такі щасливі молоді.
М ЧАЙКІВЧАНКА
дякую
Вірш- чарівна краса! 
