Я смертність твоя, пташко моя,
Де твоя весна , красна й запашна,
Світанки роси і сльози криваві
Холодні, пусті, темниці криві
Тут серденько твоє тихенько так бється
Напевно життя тут-таки обірветься
Ти втратиш цей світ у сні й наяву
Ти втратиш темницю холодну свою
І віру в весну, і віру в весну
Далеку ....
