Місто наповнене змісту,
Слів і благанням тісно
В квартирах-голубятнях,
В мізках повних сумяття,
Життю повного втеч.
І як водиться,
за браком молитв і предтеч,
Самотою - набатом гатить,
Думка, що може хватить?
В каламуть по коліна,
Гнута спита вже до коліна
Від боїв і гострих кутів.
Прегне серце кривджене див...
