Весняне сонце, небо синє,
Сади у різному цвіту,
А на подвір’ю пісня лине,
Всі славлять пару молоду.
Вона смуглява, круглолиця,
Проста дівчина із села.
І в нього сонячно іскриться
Усмішка радості з лиця.
Подруги поруч, біля неї
Й його сидять товариші.
Гості співають, всі веселі,
Бо то весілля у селі.
В центрі уваги батько й мати
Є молодого і її.
А кожний гість іде вітати
Й бажати щастя від душі.
Як мило й любо в нашім краю
З давних давен село живе,
Бо люди дружбу пам'ятають.
І так напевно все буде.
Та є традиція й до нині –
Гуляти свадьбу кілька днів.
Бо радість є усій родині,
Тай у селі лунає спів.
Хоча тепер вже другі плани.
Вони добрались й до села.
Їхати в місто, в ресторани,
А в селі тиша щоб була.
Може то й добре, я не знаю,
Бо в хаті спокій і в дворі.
Музики, правда, трошки грають,
Поки збируться гості всі.
Та хай би як, але весілля
Залишиться на все життя.
Тепер знімають ще і фільми,
Де все розписано до тла.
Що не кажи, – життя крокує
Уже у другий зовсім час.
Хоч правда, хто в літах, - сумує
За тим, що було колись в нас.
