Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Після випускного/проза/ - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Після випускного/проза/ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Після випускного/проза/

Ніна Незламна :: Після випускного/проза/ 
   Ясний світанок пробуджує навколишній світ. Яскраві сонячні промені ніби танцюють, виграють фіолетовими, голубими, синіми, а часом рожевими кольорами. Немов один перед одним хизуються, який з них миготить краще.
   На сході блакитне, безхмарне небо. Десь там, вдалині, туди на захід, здається край неба, тримають дві великі темні хмари.
  Час від часу, над землею пурхають маленькі пташки і знову зникають у високій траві, кущах. Сріблясті роси, освічені сонячним сяйвом, здалеку здаються  кришталевими.
      Опісля  випускного вечора  не  поспішали, йшли недалеко та за розмовами  дісталися до річки. Трохи далі розлігся широкий став. Густий, високий очерет і зілля  немов охороняли їх.
 А далі, в шовкових травах  і квітах  потопала долина.
 В небо здійнявся красень – лелека… широко розправивши  крила  літав, кружляв, оглядав, що діється довкола.
Олексій з Оксаною сиділи на пагорбку, на поваленому дереві, поміж квітучих шовковиць. Відчуття запаху зілля і води, свіжого повітря, радістю наповнювали серця.
      За плечима, трохи вище, виднілися дачі, а далі до траси, листяний ліс, який тягнувся до містечка.
На воді мерехтіли перші сонячні промені.
- Ой дивись, дивись,- показувала на річку Оксана.
Там плескалися срібні рибки, то одна, за нею інша, немов гралися в хованки, поверх води розходилися  пружні круги. 
- Тихо… не кричи, бо злякаєш, - спокійно  промовив Олексій, махнув рукою в сторону річки.
 На піску, вирячивши  балухаті очі, сиділи дві жаби, полювали на комах.
 А над  водою, ніби завмерла, лише крилами махала бабка. Та раптом крутнулася і швидко десь зникла. В чагарнику почувся шерхіт, мелькнула видра, шубовтнулася в воду.
- Оце так! Ти бачив?- тихо запитала дівчина.  Він кивнув  головою, до уст  приклав палець, показав, щоб мовчала.
  Задоволені,  з річки не зводили очей. Милувалися, як від вітру рябить вода, на сонці виблискує латаття. А зовсім поруч нахилена стара плакуча верба, її коси купалися у воді, під ними вода немов завмерла, що навіть виднілися водорості, зграї маленьких риб.
Десь далеко почувся крик качки, відразу у відповідь пролунало кілька звуків. На другу  сторону річки,  приховавши під крилами голови, ще дрімає пара лебедів.
- А може пора йти?- запитала Оксана, обхопила себе руками.
- Ой, який неуважний. Коли ти поряд, про все забуваю. Вибач! Ти ж у легенькій сукні, прохолодно.
Одягаючи на неї свій жакет, зазирає в  красиві, блакитні очі. Вже обійми, ніжний поцілунок у вуста.
Вона нічого не сказала, трохи зашарілася, ледь почервоніла.
-Ти пам`ятаєш, як ми, ще в п`ятому класі приходили сюди, я  дівчат учив  плавати?
- А чому ж ні, звичайно пам`ятаю. А не забув, як у восьмому класі, хлопці на дачах  у когось взяли  надувний човен. Ми сперечалися хто буде першим плавати.  І, як  згодом, за ним прибіг  господар,- посміхнувшись продовжила розмову. 
- Так швидко збігло дитинство, за ним і прекрасний час юності. Ми вже дорослі, на нас чекає зовсім інше, нове життя,- помітив Олексій.
-Ти ж знаєш, я подаю документи в  НТУ  ХПІ, думаю буде все  гаразд, щоб чогось досягти треба навчатися.
-Тобі в Харків хочеться?  А я хочу в медичний університет та не знаю чи вийде, великий конкурс.
- Ми ж не слабкі, будемо впевнені в собі,  поступимо вчитися, принаймні я так надіюся і мрію, що все буде добре….
- Почекай, зараз прийду,-  сказав Олексій, неподалік зник за шовковицею. 
Вона дивиться вслід, тішилася ним. Красень, стрункий, чорнявий, розумний. Ловила себе на думці, що давно їй подобається, себе не вважає красунею та русяве густе волосся,  дівчат і хлопців вражало блиском. А за очі, в класі  хлопці шепотіли, що одні погляди можуть звести з розуму, але на ці розмови дівчина не звертала уваги. В школі за партами, вони сиділи в різних рядах. Вона часом помічає його погляд, піднімає голову, обоє червоніли, перша опускає очі.
 Це тільки опісля Новорічного карнавалу, зі школи став  її  додому проводити. А на свято Восьмого Березня привітав квітами. Був дуже веселий, багато розповідав про свої плани, що хоче працювати з технологіями. Того вечора вперше її поцілував.  В останній місяць  занять залишалися після уроків, зубрили формули, готувалися до екзаменів. Поїде вчитися та й по дружбі, вона думала іншим разом, хто знає, що буде через п`ять років.
  Вже зовсім виринуло сонце. Росяну, шовкову траву пестили промені, вона поблискує, переливається, миготить зелено - синім кольором.
За кілька хвилин, осяяний усмішкою, підходив до неї,
 - Дивися що я знайшов!
В долоні тримає яскраво – червоні полуниці,
- Бачиш, це далі на пагорбі, правда, їх там небагато. Їж, це тобі, я трохи посмакував коли збирав…
Вона  задоволено подивилася, подякувала. Він дивився в її очі, здавалося намагався їх запам`ятати.
     Присів поруч з нею, з долоні брав  по одній суниці підносив  до  її вуст. Задоволена, усміхнена, після кожної дякувала. Після останньої розсміялися.
- Ану дай, нехай я зніму останній солод на твоїх устах.
Вона зморщила носа, але піддалася довгому поцілунку.
-Мені здається, що  буде дощ, бачиш ті хмари, що були на заході, помітно підкрадаються і вітерець  віє прохолодний,- обійнявши проговорив Олексій.
   Вибралася з обіймів,
-  То йдемо, так далеко заперлися, скільки часу мине поки назад доберемося, а то справді, ще змокнемо.
    На пагорбі, з кущів вилетіли сполохані горобці.
- О, бачиш, ховаються, напевно точно буде дощ.
  Взявшись за руки, йшли дорогою, що пролягала вздовж лісу. Напроти лісу, під сонячним сяйвом, приваблює поле з квітучою конюшиною.
- Почекай,-  сказав їй, моргнувши. 
На узліссі, під деревами, збирає ромашки, дзвіночки і листки папороті склав у букет, демонстративно підніс і вклонився , чмокнув в щічку.
Вона збуджено сміялася, як мала дитина, піднесла квіти  вгору, весело сміялася. Від задоволення, в очах мерехтіли блиски.
Він зачарований її поведінкою, тільки спостерігав і усміхався.
 Та вже опанувавши себе від емоцій, вона проговорила,-
- Ой, а насправді, яка чудова  природа, яка краса довкола нас. Наша земля найкрасивіша, найщедріша, як можна її не любити і кудись їхати.
- Та що ти, то ж я в Україні буду. Проминуть п`ять років швидко та й  літом буду вдома, ще не раз разом помилуємося природою.
- Все, йдемо швидше, я відчуваю перші краплини, а то намокну, буду, як та обскубана курка.
Олексій емоційно,
-Ну ти даєш, ото сказала.
Повернувши голову в сторону, продовжив,
- Ой, подивись, там при дорозі стара скирта, побігли сховаємося.
Познімали капці, босоніж, як малі діти, веселі бігли до скирти.
  Хмари здаються невеликі та дощ йшов рясний. Сховалися в  скирті, з - під соломи виднілися тільки усміхнені очі.
Кілька хвилин терпіння, кліпаючи повіками запитала,
-Ти дуже мукрий?  Протягнула руку, намагалася відчути краплини,
- О, здається закінчився. Я в твоєму жакеті, мені менше перепало, а ти в одній сорочці. Тепер вигляд у нас… напрочуд не карнавальний.
-Та ні, так трохи,- заперечив. Допомагав їй вилізти зі скирти....
	Знову яскраво виглянуло сонце, сірі хмари пливли вдалину і небо стало синьо - голубе та де – не – де вже й з`явились маленькі білі хмаринки.
Задерши голови догори, обоє милувалися ними. Сонячні промені пестять обличчя, примруживши очі, вони  насолоджуються теплом, посміхаються, радіють.  
  Останні соломинки, він знімає з її волосся, обтрушує сукню, злегка обійняв, 
-Прохолодно, треба поспішити.
   Ґрунтова  дорога,  від дощу блистить, ноги ковзають по ній. Взявшись за руки, весело шльопали по багнюці.
     Нарешті добралися до траси, Олексій мокрою травою намагався витерти їй ноги. Трохи засоромилася, почервоніла, стоячи на одній нозі, вже трималася  за нього, від лоскоту заходилася сміхом.
 Йому подобається її дзвінкий сміх,  задоволено, з ласкавим поглядом спостерігав за нею.
-Все процедуру закінчив, візьми носову хустинку, ще раз протри і взуйся.це вже сама зроби і взуйся.
Вона, виконує його пораду, прикожному нахилі він цілує в щоку,
-Ну Олексію, зараз упаду, не заважай.
      По трасі їхала машина, водій, помітивши їх, притишив швидкість, гучний сигнал рознісся по окрузі, Чоловік, років тридцяти, з відкритого вікна  посміхається, махає рукою, знову сигналить, за мить машина набирає швидкість.
 Від здивування її очі округлилися,
- Що це було? Ти його знаєш?
Він голосно засміявся,
-Та ні. Хіба б знайомий нас не забрав.
- То йдемо, бо ще хтось буде їхати, зупинятися. Ще нам таких сюрпризів не вистачало.
Хитрий погляд, усмішка,
- Ну це ж заради тебе зупиняються, ти ж красуня.
- Олексію, ну досить, ото ще скажеш, - різко потягнула за руку, - Твоя усмішка, як це сонце, але не варто виставляти на показ всі тридцять два зуба.
-Тобі не подобаються мої зуби? То вибий, я потерплю. А, що тобі ще в мені не подобається? Тільки відверто…
-Ну Олексіє! Мені все подобається.
-Але ж ти про все, ще не знаєш, - сказав ледь стримуючи сміх.
Та вже сміялися вдвох.Той сміх понісся за вітерцем, розвіявся по окрузі.
По обіч траси,  з надією підкоряти труднощі, радісні, щасливі поверталися додому.

Далі буде

ID:  712117
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.01.2017 13:38:30
© дата внесення змiн: 26.05.2025 10:18:31
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 21 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Віталій Назарук, Світлана Моренець, Ніна-Марія, Шостацька Людмила, Svitlana_Belyakova, Надія Башинська, Наталі Косенко - Пурик, Білоозерянська Чайка, Parallax
Прочитаний усіма відвідувачами (1865)
В тому числі авторами сайту (41) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Наталі Косенко - Пурик, 13.10.2020 - 20:45
Чудова тематика, яка охоплює читача такою життєвістю і веде по тій довгій стежині у майбуття. Дякую, Ніночко, за красу твору, яка так майстерно передана. 16 12 12 12 ros ros ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Наталочко! Рада,що сподобалася проза.Всього найкращого Вам! give_rose 22 22 21
 
Білоозерянська Чайка, 24.08.2020 - 14:59
12 чудова історія зародження кохання wink biggrin
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! give_rose 21 22 22
 
Чайківчанка, 18.08.2018 - 21:54
give_rose 12ГАРНО ,ПАНІ НІНО !ЗГАДАЛИ МОЮ ПОДОРОЖ ПО УЗБЕРЕЖЖЮ ЧОРНОГО МОРЯ В ЦІ ТРАГІЧНІ ДНІ .ДЯКУЮ!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вам Марійко!!!Завжди Вам рада.
Успіхів і натхнення!!! friends give_rose give_rose give_rose
 
Любов Іванова, 03.09.2017 - 21:06
На ніч все ж віднайшла хвильку для цього оповідання.. І не пошкодувала.. Йду читати наступну частину! 12 12 12 42 16 43
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Так ,Любо,перша частина солодка,а друга нажаль гірка.... give_rose
 
Виктория - Р, 21.01.2017 - 16:08
give_rose 16 Чудова розповідь, кохання, краса! 21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Але ж там далі життя...Читайте,далі,якщо є бажання.. Успіхів Вам!!! 22 22 21 give_rose
 
Виктория - Р відповів на коментар Виктория - Р, 21.01.2017 - 17:03
Так, я бачу, прочитаю, згодом 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Успіхів і натхнення! 22 21 22 give_rose
 
Виктория - Р відповів на коментар Виктория - Р, 21.01.2017 - 19:28
Навзаєм ! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,сонечко!Рада спілкуванню. give_rose
 
Ніла Волкова, 20.01.2017 - 17:52
Гарна у ВАс проза, Ніночко! Світла і чиста, як Ваша душа...
Бо погана людина так не напише.
give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Нілочко! Приємно.Дякую . Всі різні, всім не догодити.Але хай всім буде добре! 22 21 22 give_rose
 
Надія Башинська, 19.01.2017 - 09:52
45 heart heart 45 ЯК ГАРНО!!! ОБИРАЮ!!! flo26
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Надійко! Нажаль доля вирішить неприпустиме..Та ,що поробиш...Різні життя...
Зі Святом ВАс!!! 22 21 22 give_rose
 
геометрія, 18.01.2017 - 14:39
Гарно, Ніно! Спогади, спогади, спогади - ними тепер живемо... 12 16 43 42 flo36 flo31 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!!! Рада,що завітали.Дякую за підтримку.
Дуже рада,що моє захоплення подобається де-кому.Зі святом Вас Водохреща! Здоров*я,миру Щастя,добра і натхнення,а ще терпіння,для пенсіонерів зараз не життя нажаль.а виживання. Сама собі думаю,яке життя, в дитинстві недостатки ,вже .як пішли в самостійне життя ,то давай будувати самі житло,і одночасно вчитися і виховувати дітей.Здається тільки оклигали ,діти підросли ,онуків треба бавити.Вже підросли,здається пожити,то болячки лізуть.ще й пенсія мала,скоро ноги будем протягувати ,в магазин хоч не йди,ціни щодня нові. Отаке маємо життя.Щось мене понесло. Всього найкращого!!!З повагою give_rose
 
геометрія відповів на коментар геометрія, 18.01.2017 - 16:24
Прочитала, й гірко посміхнулася. Які ж схожі у нас проблеми. У мене майже 49 років педстажу, та ось людям хоч чуть-чуть добавляють пенсію, а в мене ні руш, на місці, ніби для мене ціни не скачуть. Та я не проти, що іншим дабавляють ті нещасні "копійки", але ж,..і мені треба якось виживати. Приїжджають онуки, а в мене немає чим їх і пригостити, ото лише пиріжків напечу, та якусь консервацію з погреба дістану, та ще картопля виручає... І вас, Ніно, з Водохрещам, нехай воно наснаги та здоров"я добавляє, а терпіння у нас уже вистачає... 16 girl_sigh tender 22 flo32 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,я з Вами однієї думки.Дякую! Всього найкращого!!! 22 21 22 give_rose
 
Евгений Познанский, 18.01.2017 - 13:06
give_rose give_rose give_rose 16 12
Такі гарні і добрі твори завжди потрібні. Усім. Дякую за цей твір!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Евгене,рада,що сподобалась розповідь.З наступаючим Вас святом Водохреща. Миру,добра,здоров*я і натхнення!!! 22 21 22 give_rose
 
Віталій Назарук, 18.01.2017 - 13:00
Світлі сторінки життя!!! 12 16 19 22 22 flo12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Рада спілкуванню. 22 22 give_rose
 
dashavsky, 18.01.2017 - 11:11
12 Дуже гарний твір. Згадав молоді роки с.Комарівку Черкаської обл. Куди приїзджав до тітки на канікули. Як то було тоді чудово, танці
кожний вечір. Кіно. 16 flo32 flo16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!!!Так,є що згадати з молодості. Зараз зовсім не така молодь нажаль. 22 22 give_rose
 
Наташа Марос, 18.01.2017 - 10:57
31 flo31 31 Це чудово!!! ok Але ж... розворушили... girl_sigh
22 21 22 Дякую за насолоду!!! flo12 flo12 flo12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Наталочко! Нехай Бог Вам допомагає в житті! 22 22 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie