Мабуть, колись усе це це закінчиться:
Вогонь спалить, а вітер рознесе.
На цьому місці виростуть лілії -
Сльозинки горя про минулі дні.
Мабуть, пишатимуться ними люди
І щастя сповіщатимуть скромні пелюстки.
Мабуть, колись горе закінчиться,
Не буде ні бід, ані туги,
Лише ті лілії
Нагадуватимуть про минулі дні.