Ти згадуєш, а що було рік тому?
Звели зими сніги, ущент розтавші,
Від щастя відчувалася утома,
Але чому побачились, і нащо…
Ти згадуєш, а що було рік тому?
Веселий сміх, неначе в нікуди.
Нас пам’ятає інший корпус дому,
І фрази: «Почекай іще, не йди».
Ти згадуєш, а що було рік тому?
Щасливими нас пам’ятає вал,
І церква, і річ порт, по місту всьому
Наш голос в унісон і скрізь лунав.
Ти згадуєш, а що було рік тому?
Можливо, сварка, ненависть і біль,
Та я тікала від всього лихого,
Пірнаючи у теплу тишу хвиль.
Ти згадуєш, а що було рік тому?
Примирення і серця стук шалений,
Незвичні сни, підйом о пів на сьому,
Якесь бажання бачитись скажене.
Ти згадуєш, а що було рік тому?
Ущент розтавший, сніг нас звів зими.
Пригадуєш, чи тільки чуєш втому?
Рік тому існували просто МИ…
