Трава пахне літом,і нашим Світом!
Не зріла пшениця цілується з вітром.
Теплий дощик на озеро падає
Душа задумалась - твою згадує.
До неї хилиться,під камінь тулиться.
Біля каплички стоять і моляться.
Щоб ще зустрітися…пройтись дорогою
Що між ялинами біжить до обрію.
Води джерельної разом напитися.
Росою свіжою на щастя вмитися.
І дотулитися….
Як вітер тулиться в долину затишну.
Як сонце радісно лоскоче зайчиком.
І від цієї краси природньої
І вони туляться одна до одної!
