Там де сад гуде вітрами ,
І шумить.
Ми обоє біля брами,
Світла мить.
Ти туляєшся до мене,
Від того.
Б’ється серце навіжене,
Не спинить його.
Від сьогодні ми обоє,
Не чужі.
Межи мною і тобою,
Вже нема межі.
Твої очі теплі стали,
А з зіниць.
Світлі іскри вилітали,
Наче стайки птиць.
Цілував я твої губи,
Скільки міг.
Цілувати личко любе,
Це ж не гріх.
2000р.
