Нам знов ярмом та зла недоля
Волають знов нові панки
Та Україну, Ії волю,
Ізнов шматують на шматки.
Повилізали… пан, підпанки,
Керують долею вони.
Продерши очі серед ранку,
Беруть у руки батоги.
Та все шматують спину в лоскут,
Ми єсть еліта…не до вас.
Ті недобитки всі... в обносках,
Що їм заморський пан припас.
А ти мовчи, народе мій,
Та забувай тихенько волю.
Нас пожирає лютий змій,
А ми... все журимось про долю.
Ми не здобувши, все програли.
Мов сліпаки, туман в очах.
Та знов при владі... ті, що крали,
Прийшли до влади на плечах.
Так, на плечах твоїх, народе,
Куди накинули ярмо.
Ті всі чудасії природи
Та мабуть нам не все одно
Ми прокляли усе, за звичай,
Та нам співають батоги.
Народе мій, ламай ту бричку
Де порозсІдались панки.
