І як мені тепер тебе забути?
Не знаю… Час усе покаже сам.
Чи твою дорогу треба оминути,
Чи разом пройти судилось нам?
Пройде багато років... Усе пройде…
Не залишиться нічого святого.
Захочем повернути те, що промине.
Але повернути не зможем нічого!
І як забути те, що незабутнє?
Як же витерти із спогадів тебе?
Як не вірити в спільне майбутнє?
Коли цю долю віра береже?
Пам’ятатиму завжди твоє ім’я…
Тепер усе. Прощай назавжди!
Хто міг подумати, що наша «сім’я»
Закінчиться, так і не наставши…
