Час летить, пливе рікою,
Сторінки гортаю.
Журналісти написали,
Історію краю.
Хтось писав, про рідну неньку,
Про війну прокляту,
І про землю, про калину,
Хтось про рідну хату.
Хтось про батька, що загинув
У чужому краї,
А хтось вісточку чекає.
Чи живий? Не знає.
А хтось пише про лелеку,
Хтось про вітер в полі,
Хтось про щастя, про дитинство,
Хтось про гірку долю.
Хтось писав колись про трактор,
Про Чорнобильський реактор,
Про героїв-трударів,
Про доярок, свинарів.
Про професії сільські
В газеті знайдемо статті.
Слова подяки лікарям,
А також нашим вчителям.
Як до купи все зібрати,
Всі статті газетні.
Тут життя всього століття,
Факти тут конкретні.
З цих сюжетів дуже різних,
Що з газет дізнались,
Треба повість написати,
Щоб і внуки знались.
Час летить, роки минають
І про нас напишуть.
Як сьогодні ми живемо,
Що дітям залишим?
То не треба зайвих слів,
Читай історію з рядків.
Найкращі люди це писали
І край свій рідний прославляли.
___________
ID:
491164
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.04.2014 17:08:47
© дата внесення змiн: 06.03.2022 16:55:49
автор: Зоя Журавка
Вкажіть причину вашої скарги
|
