Мені б втікти за край планети...
Подалі від усього цього.
До майбуття, до неземного!
І промайнути як комета...
Мені б зустріти, тебе, Весно,
Із посмішкою на обличчі,
Коли всміхнусь - тоді покличу,
А поки що п`ю чай з зимою...
П`ю чай з зимою, як самотньо.
Замерз мій час, а скоро літо....
І навкруги вже білоквіто,
А з кухні запах апетитний...
