І кров’ю, й потом, і водою
Будемо нерозлучними з тобою
І об’єднанні разом любов’ю
Кружлятимемо й в Пеклі, і в Раю
Ніколи, досі ще ніколи
Не відчував такого болю
Тепер відчув і свою долю
Картаю й вічності боюсь.
Тебе боюсь, тебе єдину
Яку кохаю, не подіну
Страдаю я й від щастя лину
До небесних просторів.
А ти голову похилила
Сумно на ці ознаки подивилась
І очі, якими засліпила
Відвернула в сторону до моря.
