дахи мовчать
самотні
як і люди
сідай сюди і слухай
як тихо й затишно скрипить і шурхає
мій сплін
повідай таємниці всі що
граються у кожнім сні твоїм із серцем
ще щемким таким
із слізним ще до болю
зізнайся
хвора ти ще мною
тихіше голубе
ш ш
благаю
не спіши стрибати карлсону на плечі
це тільки вечір а завтра
прийде ранок
зустрінемо світанок гарячим печивом
й розмовами за чаєм
малюче
весь світ тебе розлючив
до жару і до сліз
розчулив
цікаво тільки
нащо
твій погляд став до всіх таким
пропащим...
