дахи мовчать.

дахи  мовчать
самотні
як  і  люди

сідай  сюди  і  слухай
як  тихо  й  затишно  скрипить  і  шурхає
мій  сплін

повідай  таємниці  всі  що
граються  у  кожнім  сні  твоїм  із  серцем
ще  щемким  таким
із  слізним  ще  до  болю

зізнайся
хвора  ти  ще  мною

тихіше  голубе

ш  ш

благаю
не  спіши  стрибати  карлсону  на  плечі

це  тільки  вечір  а  завтра  
прийде  ранок

зустрінемо  світанок  гарячим  печивом
й  розмовами  за  чаєм

малюче
весь  світ  тебе  розлючив
до  жару  і  до  сліз
розчулив

цікаво  тільки
нащо

твій  погляд  став  до  всіх  таким
пропащим...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441659
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2013
автор: Олеся Новик