Сталевий ти мій диригент,
На жаль, із чугунним серцем,
Тобі сам Моне малює портрет,
Паганіні складає терцій...
Ну а я - лиш на здачу твого життя,
За яке ти платиш весною,
Поміж кредитів і небуттям
Віддався тобі без бою...
Відтоді немає неонів у дні,
Немає зірок серед ночі,
Залишились стіни, як завжди тісні,
Вірші про заплакані очі...
