Не бувши певним до тривкої муки
Чи спраглим до засніжених висот
Тримаю зліва вроджений порок
Хоча зовуть туди порожні гуки
А сивий темп у парі із роками
Породжує невпевненість в собі
Чи мої очі вже не молоді
Не в змозі примиритися з руками
Тепер весна родилася брудною
Брунат міняє втомлену блакить
Здавалося б пройде лютнева мить
І я воскресну з ранньою весною
Та сталося що довго я не спав
І струн моїх Амур не поладнав
