Людського серця дикий крик
Доводиться нам рідко бачить.
Ми бачимо, як хтось десь плаче.
Тепер до цього кожен звик.
Якщо в вас лихо від невдач,
Його крізь себе треба пропустити.
Зіжми горлянку і при всіх не плач,
Будь чоловіком. І потрібно жити.
Коли ж в вас горе, гірше урагану.
Ви збожеволіти просто боїтесь.
І серце так болить - мов ніж у рану.
Йшли б, бігли, загубилися б ви десь -
Не залишайтесь тільки в самоті.
Коли вам думи голову аж рвуть -
Йдіть до людей, вони спасуть,
Підтримають і допоможуть вам тоді.
Ніщо на світі в нашому житті -
Ні алкоголь, ні божевілля, ні самотність -
Не допоможуть у важкій біді,
А дружнє слово, співчуття і людяність...
