За що кохає сонце - небо й зорі,
які зросли у джерелі життя?
- За сяйво і за відстань просторову, -
шепоче в самоті передчуття...
За що Тебе кохаю, юний сокіл?
Не має ані в книгах, ні в статтях.
- Він - поштовх твій на спокій і неспокій,
і тиск, що б`є судомно по руках.
А я шукаю скрізь бібліотеку:
у мамі, у бабусі, у собі...
За що Тебе люблю, близький-далекий?
Та просто, що став рідним як батьки.
Не знаю, чи може кохана людина стати рідною як батьки ( хіба нейромедіатори ендорфінів заміняться нейромедіаторами окситоцину) але порівняння "за сяйво і за відстань просторову" тут створює таке собі кохання романтизму. Оце дуже гарно!!!
Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чуттєво! 
дуже гарно!
