Коли останній лист з дерев паде
Кудись ховаючи тепло
Піском у очі попаде , те
Що по всяк час і у цю мить вело
Крізь хащі зла і темряви
До плеса мирних мрій
Де лиш твої кохані погляди
Й стежини сонячних надій
Ту суть у серці , що
Не спалять і найзліші люде
У краплях літнього дощу
Кохаючи вже спраглою душа не буде
Горить вогнем , пала моя душа
До тебе тільки прагну я
І хоч це смішно почуття губить в віршах
Безмежно вдячний за це божевілля
Радість долонями немовляти
Хай обіймає тебе одну
Кохання справжнє не зламати
Радий , що з тобою у ньому тону
Заковтуючи краплі пристрасті
Й серденька твого ритми
Хай навіть зійду з мудрості
Тобою буду жити
