… стежини сонячних надій

Коли  останній  лист  з  дерев  паде
Кудись  ховаючи  тепло
Піском  у  очі  попаде  ,  те
Що  по  всяк  час  і  у  цю  мить  вело
Крізь  хащі  зла  і  темряви
До  плеса  мирних  мрій
Де  лиш  твої  кохані  погляди
Й  стежини  сонячних  надій
Ту  суть  у  серці  ,  що
Не  спалять  і  найзліші  люде
У  краплях  літнього  дощу
Кохаючи  вже  спраглою  душа  не  буде
Горить  вогнем  ,  пала  моя  душа
До  тебе  тільки  прагну  я
І  хоч  це  смішно  почуття  губить  в  віршах
Безмежно  вдячний  за  це  божевілля
Радість  долонями  немовляти
Хай  обіймає  тебе  одну
Кохання  справжнє  не  зламати
Радий  ,  що  з  тобою  у  ньому  тону
Заковтуючи  краплі  пристрасті
Й  серденька  твого  ритми
Хай  навіть  зійду  з  мудрості
Тобою  буду  жити

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304142
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: Андре Ільєн*