Мрії згоріли
думки полетіли...в вирій
сумно вздихаєш
чай свій готуєш
молоко добавляєш
й отруту
для себе ж готуєш
мабуть не відчуєш
як в серце вернеться тепло
коми і крапки тепер пропускаєш
ти просто існуєш
постійно жалієш
печаль
зорі на небі
банально
чай з молоком
легкий ковток
печально
холод пронизує погляд
вітер у серці гуляє
б"ється-не б"ється
ти
помираєш
Крапки і коми - все як завжди,
Бачать це зорі!
Не вмерли вони!
