Нам судилося бути людьми-
Так написано Словіє Боже,
Щоби майже усе ми могли,
Та робили лиш те,що є гоже.
Так задумав нас Батько-Творець,
Так зліпив нас на свою подобу.
Та і сам він втрачає терпець,
Коли ми обертаєм в худобу.
У худобу, у звірів лісних
Ненаситних,нестерпних,безжальних
Й поряд з світом Творця зводим ми
Павутиння світів кримінальних.
Ми керуєм свідомістю мас,
Що Отцю лиш позволено завше,
Лізем в космос,обдурюєм час,
Під землею пускаєм колайдер.
Що пізнати ми хочем?Нащо
Ті знання нам звідтіль,звідусюди?
Коли ми забуваємо, що
В першу чергу ми в дійсності - люди!
Бо, напевно, в якихось речах..
ІдучИ по життєвих дорогах..
Людський розум збіднів чи зачах..
Взяв собі вседозволеність Бога..
*********************************
Сподоболась Ваша пепресторога!!!
втрачає терпіння творець, а як же його всепрощення, вселюбов - небуде милості до нас?, то сподіватись нема на кого? нам - гаплик? А вірш гарний виважений.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:Бутылка Svitlana_Belyakova: - пляшка
бережіть одне одного 
