Сто краєвидів за коротку мить,
Немов небесний маг нам демонструє свої чари,
То гасне небокрай, то знов горить,
І все навколо спалюють стожари.
Там сонні небеса дарують сонцедари,
Малюючи екстаз в природньому запалі,
Новому дню, якого вже намалювали хмари,
Занісши назавжди його в своЇ скрижалі
І спалахне у променях небсний Бог-
Ярило-сонце подарує дню свободу,
Я вражений в душі аж до знемог,
Стаю у часником його полум`яного сходу.
І розумію,як ніколи,всю свою мізерність,
І велич задуму,що породив завіт,
й не осягнути до кінця мені оту майстерність,
З якою Бог творив наш світ...
