Французька казка про кохання:
"Париж-Ліон",нічний експрес,
Мільйон цілунків,й радісне зітхання,
Й в очах твоїх ясніє інтерес.
"Мадам француженко:я -іноземець,
Ви знаєте,де в світі є Юкрейн?"
"Пусте...Я-Валері. Мій батько-східний німець,
Що покохав колись англійку Джейн..."
"О, Валері,у тебе очі-сині,
Як я порину в їх, то вже не випливу назад,
А там, у рідній і далекій Україні,
моя кохана, і синій виноград."
"Вона кохана,я ж-твоя коханка,
Як холодно в цю ранню осінь на дворі,
Мабуть в мене знову лихоманка..."
"Я обійму тебе,зігрієшся,моя солодка Валері..."
Французька казка:зустріч у експресі,
Двох незнайомців,в пошуках душевного тепла:
Чужак в країні любощів й експресій,
І Безнадійна,що стомилася від зла.
У миготінні світлячків і тіні,
Задумані...І кожен про своє,
Самотності, що не вбереглись в сумлінні,
Згубивши совість під звуки шансоньє.
Що в ностальгії сліз заробітчанства,
Російськомовним жалісним "зачем?",
В душі здійнявши хвилю протестанства,
Переплелось з французьким болісним"жатэм"...
ID:
174689
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 28.02.2010 23:02:24
© дата внесення змiн: 28.02.2010 23:02:24
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|
