Валері.

Французька  казка  про  кохання:
"Париж-Ліон",нічний  експрес,
Мільйон  цілунків,й  радісне  зітхання,
Й  в  очах  твоїх  ясніє  інтерес.

"Мадам  француженко:я  -іноземець,
Ви  знаєте,де  в  світі  є  Юкрейн?"
"Пусте...Я-Валері.  Мій  батько-східний  німець,
Що  покохав  колись    англійку  Джейн..."

"О,  Валері,у  тебе  очі-сині,
Як  я  порину  в  їх,  то  вже  не  випливу  назад,
А  там,  у  рідній  і  далекій  Україні,
моя  кохана,  і  синій  виноград."

"Вона  кохана,я  ж-твоя  коханка,
Як  холодно  в  цю  ранню  осінь  на  дворі,
Мабуть  в  мене  знову  лихоманка..."
"Я  обійму  тебе,зігрієшся,моя  солодка  Валері..."

Французька  казка:зустріч  у  експресі,
Двох  незнайомців,в  пошуках  душевного  тепла:
Чужак  в  країні  любощів  й  експресій,
І  Безнадійна,що  стомилася  від  зла.

У  миготінні  світлячків  і  тіні,
Задумані...І  кожен  про  своє,
Самотності,  що  не  вбереглись  в  сумлінні,
Згубивши  совість  під  звуки  шансоньє.

Що  в  ностальгії  сліз  заробітчанства,
Російськомовним  жалісним  "зачем?",
В  душі  здійнявши  хвилю  протестанства,
Переплелось  з  французьким  болісним"жатэм"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174689
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2010
автор: Межа реальності