Не тиха радість. Й не нестерпний біль.
Щось значно більше. Щось, мабуть, складніше.
Недовгий вік. І несолона сіль.
А над усим – лиш крик душі і тиша…
Ні дня, ні ночі. Тільки зграя дум.
Холодних – теплих. У крові й клітинах.
Не насолода. Й не одвічний сум.
Невпевненість. Якась чужа людина.
Земля і небо – як одна душа.
Не Матір Божа, не гріховна жінка…
Один рядок надії – у віршах…
Одна навік неділена сторінка…
Проблемна суть… Забута глибина.
Далекі горизонти й акварелі…
Веселий біль… Замріяність сумна.
Криваві сльози вечора на стелі…
Солодкий гріх. Й нещире каяття.
Чи то від щастя. Може, й від знемоги.
А над усим – мить смерті і життя.
Одна любов і лиш одна дорога...
СУПЕР! 
Дякую за оцінку!
