Весільна пані ніжна, наче шовк,
І світлий образ чистий, мов сльоза!
Від захвату і дощ ранковий змовк,
І з травнем не сварилася гроза.
Зимовий білий, літнє сонце в парі,
І наречена- сонячна весна.
Хвилює щастя сиві тротуари,
Стежина в парку квітами рясна.
Як німфа загубилася в зізнаннях,
Сьогодні королева лиш вона.
І пристрасть заховається в зітханнях,
І оживе у скверику струна.
Квартет у білих фраках і з усмішкою,
Трималась туш, не втрималась сльоза.
І гості в танці, наче з білосніжкою!
І лиш мовчала в небі бірюза!
