Мiй юний друже, вибирай
В майбутнє з розумом дорогу,
У свiтi є фальшивий рай
Iз сатаною, а не з Богом.
Його блаженство той вiдкрив,
Хто його димом затягнувся,
Хто лише травку закурив,
I сатана йому всмiхнувся.
I вiн уже на тiм путi,
Який веде в обiйми смертi,
Хвилини кайфу у життi,
А потiм -- страх постiйний вмерти.
А потiм -- звичка тягне вниз,
Де наркота, так звана "ширка",
Де муки ломок, жахи криз,
I шприц брудний, i в венi дiрка... .
Проходить кайф, i суть одна --
Бiль головний як вiд наркозу,
Ламає тiло сатана
I вимагає збiльшить дозу.
I кожен нерв тодi болить,
Не в силах вiн уже боротись,
Готовий вкрасти i убить,
Щоб тiльки ще раз уколотись.
Нарештi, виснажений вкрай,
Упав, сконав, свiдомiсть смеркла,
Вiн на Землi iшов у рай,
А пiд кiнець -- прийшов у пекло.
ID:
151685
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 24.10.2009 17:32:52
© дата внесення змiн: 24.10.2009 17:32:52
автор: Юрій Вакула
Вкажіть причину вашої скарги
|
Страшні речі, але правдиві 
