Я вірю зійде сонце між хмар
Прийде до нас весна - день перемоги.
Засяє зірка поміж стожар
Зацвітуть квіти щастя край дороги.
Закінчиться жорстока війна
Додому повернуться всі солдати.
Насіє квіт соняхів весна
І до ніг встелить рушник - земля мати.
О воїни світла , і добра !
Ви відчули тривогу і біль землі .
Єднає нас мова Кобзаря,
Щоб гнати заброд зі своєї землі.
Коли закінчиться, ця війна
Повернуться солдати з цього бою.
Піде до могил мати сумна
Воскресить сина із мертвих сльозою.
З неба цілющий дощ упаде
Погасить вогонь війни, зцілить рани.
Вірю , що сонце миру зійде
Розвіють тривоги дуби - титани .
Зійде сонце миру над нами
Прийде час відбудуєм, села, міста.
Згадаємо тих, хто не з нами
Хто у цій борні віддав за нас життя.
З'єднаємось навік в цім бою ,
Щоб орать, сіяти зерно на ріллі.
Шанувати свободу , волю!
Славити Бога рай - життя на землі .
Все минає... мине , ця війна
Не буде літаючих ракет, тривог.
Принесе в долонях мир весна
Благословить на землі наш рід - сам Бог.
