бредеш в пітьму не по свої слідах
солодким прахом тхне безодня миті
на перехресті хрест, на ньому птах
в зіницях - зло , зола на оксамиті_
<
суха криниця снів, байдужий крик
сполохані гріхи лоскочуть скроні
перетинаєш білий материк
чіпляються за ноги біси сонні
<
бредеш в пітьму, щербатий кинув меч
колючий сніг клює пусте обличчя
одне із сотень тисяч порожнеч
володаря яких вже зрікся тричі
<
північний вітер виє вовком в ніч
кривавим рогом місяць хмару ріже
бреде у безвість сума протиріч
сліпої хвойди - віри здобич свіжа_
