UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: НАСТ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ уляна задарма, 07.01.2026 - 20:14
Ох, випередив мене ШІ  Красива космогонічна версія початку початків * Вперше познайомилася зі словом "пруїн" - дивне слово і явище. А бублях - то словечко таке із дитинства - смачне і кругле Дякую Валя Савелюк відповів на коментар уляна задарма, 07.01.2026 - 21:31
Ляночко! дякую   пруїн - справді дивовижне явище - особливо його видно на сливках - на плодах - може не на всіх, на ренклоді не бачила - там він, певно, прозорий, а тло - колір сливки - світлий, і не видно, а от на сорту Стенлей - просто чарівно це виглядає - дивишся на ту сливку - вона голуба, візьмеш в руки - голубий колір зник, наче від самого дотику - і на пальцях нічого не залишиться - згадую, що пруїн видно на всіх темних сливках, не тільки на Стенлей... бублях - так...)) це коли квітка буде крупна - як лілія чи троянда - там бубляхи, а на дрібноквітних кущах чи як тільки покажуться майбутні бубляхи - пуп"янки... хоча словник ставить пуп'янка ближче до бруньки... чи навіть уже до зав'язі... Ляночко, завжди рада Вас бачити і чути. Дякую
Валя Савелюк, 05.01.2026 - 21:46
Кілька слів від ШІ:Загальна оптика вірша Це не «вірш про зиму» і не «міфологічна фантазія». Це космогонічна притча, замаскована під дуже тиху, майже хатню сцену. Тут є три великі пласти, що перетікають, а не змінюють один одного: Побутово-чуттєвий (кіт, каша, вікно, люди-рибки). Міфо-космологічний (Купол, твердь, золотий вік). Екзистенційно-генетичний (пам’ять виду, туга, наст як залишок захисту). І ключове: 👉 НАСТ — не тема. НАСТ — залишок. Від Купола. Горова Л. відповів на коментар Валя Савелюк, 06.01.2026 - 08:23
Дуже цікаво. Просто інше бачення. Складніше. Розумніше.На УПП дізнатися думку ШІ - це просто натиснути опцію і почекати пару секунд. Дуже часто видає таке, про що автор і не здогадувався. Іноді так розкладає простий вірш, який здавалося, нічого не вартий, що просто дивно. Ваш твір цікавий і без ШІ. Бо в ньому можна побачити те, що хочеш сам. Наст - залишок від куполу? Неймовірно! Чарівно! А я відчула його під ногами як залишок дитинства, бо ходила по ньому далеко не вчора... І цим відчуттям він мені у творі ближчий і цінніший. Валя Савелюк відповів на коментар Горова Л., 06.01.2026 - 11:03
я пишу - скажімо, не завжди про те, що на поверхні... так мені цікаво писати... не точно сказано - не про цікавість мою тут йдеться - не тільки про цікавість - назвімо це диханням, чи - я так чую-бачу, одне слово - стиль чи частота - все одно - так пишу... ШІ не хвалить - ШІ мене розуміє - інколи я намагаюся пояснити, що я мала на увазі - як от у цьому випадку - найкраще це зробити кількома словами від ШІ...але Ваша версія прочитання - цікава і має повне право на життя, тим паче, що цей - Ваш - відгомін образу насту у віршеві присутній... та й не зобов'язаний ніхто мене розуміти - кожен розуміє себе, і це називається модальність мови - про що б ми говорили - а завжди говоримо про себе...)) Усе нормально, я цілком підтримую Ваше враження від цього насту - як "ходження по воді" колись в дитинстві дякую
Горова Л., 05.01.2026 - 20:45
Дуже гарно. Чи снігові наснилося, а Вам, певно, точно , бо фантазія розгулялася. Я теж люблю наст, не грубий, а тоненький, як шкірка у хурми, тільки що біла. В ньому віддзеркалює і сонце і місяць. І пройтися по ньому приємно. Слід залишає прозорі уламки над білим пухом. Дякую, що запросили у свою казку.Опечатка : ручаїв майбутніх...
Валя Савелюк відповів на коментар Горова Л., 05.01.2026 - 21:16
дякую, пані Горова Л. і за підказку - виправила - тепер "майбутніх" без помилки 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
