Малесенька долонька, пальчики безсилі,
не дитячий погляд і безмежний сум,
що ж дорослі люди з дитятком ви зробили?
в його онімінні кричить ваш дикий глум!
Між брилами щілина,в щілині його тільце,
а понад- сіре небо, і дикий лютий світ,
якби були у нього маленькі ніжні крильця,
за мамою у небо здійснив би свій політ...
Не засинай дитинко, в цю ніч твій ворог -сон,
зачекай хвилинку, і зникне твій полон,
я теж дорослий дядько, і теж не маю крил,
не спи, моє зайчатко, терпи З останніх сил!
Ти виростеш великим, збудуєш новий дім,
і лютий світ,безликий цей не буде жити в нім,
бо ти маленьке диво, за каменем- життя!
Тендітне і вразливе пульсуюче биття...
Пальчики в судові ,нігтики рожеві,
відбере сльозинки лиховісна мла,
крила мають хижі ворони ворони сталеві,
що тримають в кігтях подарунок зла...
Сонечко Ясненьке,ти не спи Малятко
хто з дітьми воює, буде проклятий навік,
А твоє життя ще на самому початку,
хай світи почують твій дитячий Крик
ID:
1052657
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.12.2025 12:18:57
© дата внесення змiн: 04.12.2025 12:18:57
автор: Межа реальності
Написано автором з використанням штучного інтелекту
Вкажіть причину вашої скарги
|
