*** *** ***
Кажемо-говоримо багато,
Але нiколи не кажемо головного --
Все нiколи, або --
Не час,..
І от.., проходить мить --
Без вороття назад,
Коли вже пiзно,
Бо пiшли i не вернулись
Рiднi душi,
А ми залишились у сумніву
Жалі,..
Якось -- так,..
Щоби жили, вони --
У нашiм життя
Снi,
Іще, з нами --
Допоки будемо
Живі...
____________________________
22.11.2018-28.11.2025;
Paris (BnM / Aurora)
========================
(!!!)
У нас завжди, чомусь, не вистарчає часу, або терпіння на своїх найрідніших, щоби їм сказати найсокровенніше, або їх вислухати в їх негараздах -- підтримкою святого Роду нашого, як нашої відданості...
А пізніше, коли їх нема, або нас -- жаліємо...
-----------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
