ПОЕЗІЄ МОЯ
Коли я плачу- ти зі мною.
Коли сміюсь- ти знову рядом.
Я відчуваю все душею .
Для мене є ти нагорода.
Живеш в мені ти з давніх пір.
Я люблячи тебе плекаю.
То терпиш впертий мій укір,
Коли пишу слів не жалію.
Пробач ,ПОЕЗІЄ, мені,
Пробач за біль, за сум, за сльози.
Як долю я свою виню,
Римуючи курйози.
Але без тебе, знай, не жить.
Життя з тобою зовсім інше.
І легше справи всі вершить.
В мені живеш. І це найліпше!
