І СНИТЬСЯ СОН
Ось так і вечір вже надворі.
Душа щемить, чомусь щемить .
А ти спокійний зовсім, Боря.
Тобі б та щему хоч на мить.
І я на месенджер заходжу.
Дивлюсь чи ти там не сидиш.
Тобі я мабуть не підходжу.
Не любиш ти таких" худих"
Чому ти жарт ось так сприймаєш?
І кожне слово - на штики.
Мені чомусь не довіряєш.
Чому? Скажи. Ну що ж таке?
А серце в мене мовби вічність
Тебе вже знає і кричить.
Ві сні твої цілую плечі.
Сльоза від радості тече.
Та ось відкрились в мене очі...
Скінчився сон...ну що ж таке?
Отак мої проходять ночі.
Життя не зовсім то й легке.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2025
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук