А може куля омине,
а може смерть десь заблукала,
і ти дочекаєшся мене,
як при розлуці загадала...
... А може куля омине...
На нас дивились з неба зорі,
а може знають щось вони,
ти проводжала мене в горі,
а я прийду до тебе в сни...
... А може смерть десь заблукала...
Давай не будемо журитись,
радію я ,бо снишся ти,
судилось нам любити вчитись ,
коли на відстані світи...
... і ти дочекаєшся мене...
І не впаду Я десь у полі,
бо оминуть всі вістря жала,
і небу вистачить доволі,
молитв отих, що надсилала...
...так при розлуці ти загадала...
І не впаду Я десь у полі,
бо оминуть всі вістря жала,
і небу вистачить доволі,
молитв отих, що надсилала...
