Ми по стежках йдемо барвистих,
По рудих травах зайчик скаче,
Сонце засіяло намисто,
Тепла шматочки двом на щастя.
Навіщо осінь, хмуриш брови,
Хоч вітер з росами у звабі,
Дарують зорі вечорові,
Надії й мрії, завжди раді.
До буревію теж готові,
Зрадливий дощ, цей не розлучить,
Нас поєднали дні суворі,
У снах війна рулетку крутить.
Коли буваємо у скруті,
Допомагають, сили вищі,
Не піддамося зливам, смуті,
Хай мир і сонце у блакиті.
Війни не треба, нам не треба,
Уздовж стежин стеляться квіти,
На кольори ця осінь щедра,
Тож спромоглась серця зігріти.
Най гірких сліз не бачать ночі,
Ранимі душі не страждають,
Щодня щасливі, добрі очі,
Синів і доньок зустрічають.
Нехай стежки та й рушниками,
Де вже розквітлі чорнобривці,
Й сердечна усмішка до мами,
Всім осінь стелить шлях барвистий,
На щастя й долю в оксамиті…
Хай осінь стелить шлях барвистий,
На щастя й долю в оксамиті.
04.10.25 р
Дякую liza Bird за музичну композицію в ШІ
-
