Я бажання загадаю,
Щоб умить дійшло
В світі цім навік до краю
Все прокляте зло,
Щоби люди не тужили,
Не хворіли теж,
А завжди у щасті жи́ли,
Що не має меж
Тих, які б йому поклали
Назавжди кінець,
Також щоби повен мали
Власний гаманець,
Та не грішми лиш, а й щастям,
Щоб жили у нім,
Щоб прийшов кінець нещастям
Всім на світі цім,
На який ми народились
В певну мить людьми,
Щоби усього добились,
Що бажаєм ми.
Та, звичайно, пам’ятати
Треба нам усім,
Що для цього працювати
Слід на світі цім,
Бо, неначе сніг із неба,
Щастя не впаде.
Заслужити щастя треба.
Той, хто докладе
Всіх своїх зусиль для цього,
Й буде жити в нім
Протягом життя усього
В світі цім земнім.
Є стара ця правда, наче
Світ, усякий зна.
Актуальною ж, одначе,
Завжди є вона.
Євген Ковальчук, 27. 03. 2021
ID:
1034200
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 26.02.2025 21:15:47
© дата внесення змiн: 26.02.2025 21:15:47
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
