Покладеш на плече мені голову,
Обіймеш мене ніжно і солодко.
Сидимо вдвох у тихому вечорі,
Вкриті ковдрою мрій з безкінечності.
В почуттях, що були потаємними,
Одна одній відкрились взаємно ми
І під крилами радості світлої
Йдемо в сад із чарівними квітами.
Там, де ми серед темряви й холоду
Здарувались сердець наших золотом,
Там, реальні, а може, оманливі,
В теплоті цілковитій розтанемо.
