Ця філософія збиває з толку.
Помилки вибачаю, навіть дурь,
Правителів великих хибні кроки,-
Бо неминуче всі живі помруть.
Себе ж поводять, наче вже безсмертні,
Розмінюються на гнів і сарказм.
В невігластві такому дуже вперті,
На інших проектують негаразд.
Тих, хто спіймалися у сіті злоби,
Так, що й забули тлінність своїх днів.
Здебільшого не відаєм, що робим.
Так мало тих, хто має власну ціль.
