вічний дзен під мертвим сонцем_
хрускіт криги в трубах вен_
очі –вирви, сльози – стронцій,
скроні з гольчастим вінцем_
>
чорний дзен / порожній череп_
крил обрубки на спині_
балансує кожен жереб
на ребрі між так і ні_
>
зайвий мотлох / хтиві жриці,
манівці чужих бажань_
щільний вміст душі – таблиці,
жодних зайвих посилань_
>
вічний дзен / осінній протяг_
попіл зраджених звитяг_
долу тьмяна позолота,
на лахміття віри стяг_
>
далі- жити між рядками/
ворожити на кістках_
чорний дзен / багряні плями
палець при сухих вустах_
>
далі – страх та сміх єдині_
сніг на лаву, в мед – смола_
чистий бруд / глевкі твердині,
на зів’ялий цвіт бджола_
