Так день за днем летять роки,
Ховаються вони, стають минулим.
І на папері залишаються думки,
Які б в майбутньому, можливо б, підштовхнули.
У пам'яті лишаються слова,
Що сказані розумними вустами.
Та тільки день за днем, і тут уже зима
Потягне за собою холодними руками.
Ще ніч, ще день, і осінь приголубить,
Закутає в обійми, у шалю-оксамит.
Жовтим листям на скроні затрусить,
І все життя перед очима пролетить.
Так день за днем летять роки
Ховаються, вони стають минулим.
І щоб у майбутньому душевно не згоріть
Радійте життю, не робіть його нечулим.
