Підкрадається у душу
Враз до мене жах.
Каже: «Я посіять мушу
У душі цій страх,
Сум, ненависть і тривогу
Й інші почуття,
Що життєвую дорогу
Всю без співчуття
Знівечать та опаганять
Світлі почуття,
А думки всі одурманять
На усе життя,
Щоб не жити, а тужити
Цій душі весь вік
І покірливо служити
Лиш мені навік».
Та душа моя крилата.
Світлі почуття
В ній. Вона для них – це хата.
В ній усе життя
Всі вони живуть у згоді,
Злагоді, добрі
Так, як люди у народі
При ясній порі.
Жаху двері відчинити
Світлі почуття
Не наважаться. Тужити
Будуть все життя
Всі вони, якщо це зроблять, –
Помилку таку.
Цим же жахові підсоблять*
Увійти й гірку
Доленьку мені створити,
Щоб я лиш тужив
З нею, доки буду жити,
Скільки б я не жив.
Та усі вони, звичайно, –
Не з таких, ні-ні.
Всі бжають надзвичайно
Щастя лиш мені.
Тож вони не відчиняють
Серденька дверець
Жахові, не дозволяють
Принести кінець
Ні йому та анікому,
Хто би то не був,
Щастю світлому, п’янкому,
Що якось здобув
Я на цім великім світі
Під ім’ям Земля,
Що буя у пишнім цвіті
Влітку. Окриля
Кожне світле почування
Серденько. Із ним,
Доки не мине остання
Мить, шляхом земним
Буду йти і ним ділитись
З усіма людьми,
Щоб нікому не журитись
Вже повік, щоб ми
Всі жили й життю раділи
Всюди і всякчас,
І душею молоділи
Також попри час,
Що минає безупинно
Через ночі, дні,
Роки, бо так і повинно
Бути. Хай одні
Світлі почуття тримає
В серці кожен з нас,
Доки в світі цім минає
Наш життєвий час.
*Підсобляти – розм. Допомгати
Євген Ковальчук, 07. 09. 2021
ID:
1046529
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.08.2025 22:14:36
© дата внесення змiн: 26.08.2025 22:14:36
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
