У цю непроглядну ніч
Зорі у танку зійдуться.
Як пчілки, як пчілки
у небесній імлі.
Твоє серце відчує цю пісню -
в гармонії світло і тінь.
Гірка сльоза
По твоїй щоці
вниз сповзе.
І там,
саме там
ти відчуєш,
відчуєш мене.
Любов не знака,
Любов не мине.
Вічна вона,
вона у цій болі,
Вічна вона,
вона у цій болі,
вона живе.
Відчуй,
відчуй мене.
На простиню цю білу
Ти кидаєш біль всю несміло.
І скинеш пелюстки
і роси надій,
Що в павутинці тонкій.
Темрява тисне з усіх сторін,
Але десь там світиться вогонь,
вогонь кохання.
Слабкий,
Але твій,
твій
і мій.
Біль.
Руки шукають,
губи палають,
На серці на серці тавро.
Але зорі,
Зорі тут,
У танку, у танку
світів.
Це рій!
Це рій
бджіл!
Нектар...
нектар..
стікає
донизу.
Бриз,
солодкий бриз.
Терпкий цілунок.
На простиню цю білу
Ти кидаєш біль несміло
І скинеш пелюстки
до ніг,
прозорість світла,..зір
прозорість світла ..
зір.
Наші серця завмирають,
Наші тіла в цю мить оживають.
Розовіють фарби.
Тіні зникають,
Повнолуння шепоче: "Все для тебе, все це лише
для тебе".
Чудово! Щаслива жінка, якій присвячуєте свою поезію! 
