Блукаю подумки на всесвіту межі,
Шукаю риму, щоб у кожне серце впала.
Дзвінок пройшовсь, як по мембранах вух ножі,-
Біда у тітки: індовутка з яєць встала.
Уважно слухаю про вутяче життя.
Я щастя мала куштувати його в супі.
І рветься думка, як повія чесна: там
На межі всесвіту, то тут в вутячій дупі.
