Як близько підібралася темрява,
Неначе над тілом стоїть,
Жадає відчуження, криків,
Знущатися марить над всім.
До світла наблизиться хочеться,
Аж зло сліпе не дає
Між ніг наче змій довго крутиться,
Ужалить і мовчки пройде.
Де кров застигає у венах,
Земля крихка осипається,
Народжується нова пітьма.
Блукає між голодними бавиться,
Жадає зібрати в кулак,
Гріхи, недовіру і страх,
Але не збагнути ніколи їй,
Що серце й душа береже,
Де криється спокій і жалість,
Любов і віра ясна,
Ніколи не бачити злобі,
Як світло у серці живе.
