бачиш_ чужий у дзеркалі_
_сума невипадковостей_
совість шкварчить на вертелі
спечена_ чи не повністю_
вибач_та не розбачити_
сумнівів штовханина_
здогад торкнувся начебто
вперше за вічність нині_
чуєш_ шаман біситься,
маєш по вірі рими_
кров на серпі місяця,
привидів пантоніми_
скільки топтати межі ці
стежка – знак нескінченності_
далі - ворон ножиці,
диму вуаль стелиться_
стерши останні спогади,
маску примерзлу здерши,
свердлиш докори поглядом
тінь, що на себе бреше_
