Тікай, вовче, тікай.
За тобою вже йде мисливець.
Зажене на самісінькій край,
А у тебе ж немає крилець.
Біжи, вовче, біжи
Він дістав вже свою рушницю,
Мчи від мене і не тужи
Він готує тобі темницю.
Мовчи, вовче, мовчи
Бо і в мене вже лізуть пазурі.
Притопчи всі сліди уночі,
Щоби я не ходила в траурі.
Тікай, вовче, тікай
Він ступає тобі на п'яти
Звідки взявся він не питай,
Лиш жадає тебе розіп'яти.
Хутчіш, вовче, мерщій
Він вже дихає тобі в спину,
Страх так гучно в мені верещить
Й нерви смикає безупину.
Чекай, вовче, чекай
Він, здається, іде по мене,
Обманув і заплутав вкрай,
Це бажання його - скажене.
Не плач, вовче, не плач,
Він поцілив в самісіньке серце.
Той мисливець - це мій палач,
І це він спланував усе це.
Він украв мене, вовче. Один, без орди.
І для мене лишився крапкою.
Я боялася лиш аби він не прийшов
З полювання із вовчою лапкою.
ID:
812149
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 01.11.2018 12:33:02
© дата внесення змiн: 01.11.2018 12:33:02
автор: Дивна
Вкажіть причину вашої скарги
|
